15 жовтня 1985 року європейськими державами був схвалений міжнародний пакт «Європейська хартія місцевого самоврядування». Схвалення даного пакту відіграло і продовжує відігравати важливу роль у становленні і розвитку місцевого самоврядування.
У Європейській Хартії  місцевого самоврядування проголошується «Принцип  місцевого самоврядування повинен бути визнаний у законодавстві країни і, по можливості, у конституції країни». Принцип визнання місцевого самоврядування на конституційному рівні в Україні вперше було закріплено в Конституції гетьмана Пилипа Орлика - 1710 року, вдруге спроба була зроблена в Конституції УНР 1918 року, але вони не виправдали свої сподівання.

У 1997 році дана Хартія стала частиною національного законодавства України, після ратифікації її Верховною Радою України. Для незалежної України Хартія має велике значення, оскільки інститут місцевого самоврядування був заборонений, а з проголошенням незалежності України відбувається його поновлення, яке зумовлене величезними зусиллями та проблемами.
Місцеве самоврядування виступає формою народовладдя, його можна розглядати як окрему форму реалізації народом належної йому влади. У Конституції України проголошується, що народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи  місцевого самоврядування.
Для того щоб реалізувалась ефективно влада на місцях, необхідно, щоб громадяни навчилися жити громадою, брали відповідальність на себе. Оскільки ніякі повноваження державних органів не зможуть бути повністю реалізовані, якщо наші громадяни не подолають комплекс пасивності. Самоврядування є владою громадян там, де ми живемо, працюємо, там, де живуть наші сім’ї, там  де ростуть наші діти.
Територіальна громада повинна брати активну участь у вирішенні питань, які виникають на території де вони проживають.
А ми, працівники органів місцевого самоврядування  зі своєї сторони зобов’язані брати активну участь у житті району, вирішенні проблемних питань, які виникають на підпорядкованій території. Оскільки  саме ми, працівники органів місцевого самоврядування найбільше наближені до людей, надаємо їм послуги та допомогу, знаємо, та вивчаємо потреби нашого району. Свої можливості на території відповідного району реалізовуємо відповідно до Конституції України, законів України та делегованих повноважень.
Наша влада повинна бути народною - законною владою суспільства. Працювати ми повинні для суспільства і в інтересах самого суспільства. Самоврядне суспільство - це притаманний  спосіб суспільного життя українців, яке бере свій початок ще з часів Київської Русі. Місцеве самоврядування - це вибір вільних громадян, які довіряють представникам, яких вони обрали і наділяють їх владними повноваженнями.
Районні ради зможуть стати більш самоврядними, якщо відбудеться реальне посилення функцій місцевого самоврядування шляхом переведення частини повноважень із делегованих у власні повноваження. Проте, виконання цих повноважень напряму залежить від фінансових спроможностей органів місцевого самоврядування. Адже, на сьогодні абсолютна більшість територіальних громад є дотаційними.
На сьогоднішній день на органи місцевого самоврядування покладена велика відповідальність за стан, соціально-економічний розвиток територіальної громади підпорядкованої території, за благополуччя їхніх жителів. Кожен представник органу місцевого самоврядування повинен розуміти своє високе покликання зробити кращим життя своєї громади, бо ніякі високопоставлені чиновники без нашої допомоги нічого не вирішать.
Велику значимість існування місцевого самоврядування, висловлення  своєї довіри  представникам вдади на місцях є святкування 7 грудня – Дня місцевого самоврядування в Україні. Це професійне свято всіх, тих хто працює в сільських, селищних, міських, районних в місті , районних та обласних радах, хто представляє інтереси українського народу.