Недільного ранку 22 червня 1941 року гітлерівський фашизм віроломно напав на нашу землю. Розпочався один із найтяжчих і скорботних періодів в історії України: з масовими розстрілами, голодом та концентраційними таборами. Фронт двічі прокотився багатостраждальною землею, у кривавих боях виборювалося право на життя нашого народу. Ми перемогли, сплативши невимовно дорогу ціну: понад 40 місяців в Україні лилася кров, війна вщент зруйнувала міста, знищила села, забравши майже 10 мільйонів життів – 22 відсотки усіх загиблих у Другій світовій війні.

Свій перелік страждань і втрат має кожна українська родина.
День початку війни став в Україні історичним днем глибокої скорботи. Сьогодні навіть важко уявити масштаби випробувань, болю і горя, що випали на долю минулих поколінь. Ось чому в День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни в Україні ми згадуємо усіх тих, хто впав на полі бою, кого замучили у таборах, кого розстріляли у в’язницях, хто жертвував найдорожчим задля того, аби наша Вітчизна була вільною від будь-якого завойовника. Це День, в який хочеться тихо пом'янути невинно загиблих.
Віддаймо шану всім українським борцям, які в час воєнного лихоліття визволяли рідну землю від фашистських загарбників.
Схилімо голови перед мільйонами невинних жертв, яких забрала війна. Слава їм, вічна і світла пам'ять!
22 червня 2011 року о 9.00 годині на Центральному Садгірському кладовищі відбулися скорботні заходи з вшанування пам'яті жертв війни в Україні та 70-ї річниці початку Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років.
На заході виступив голова Садгірської районної у м. Чернівцях ради Юрій Бурега, а також голова Садгірської організації ветеранів Качанова Юлія Іванівна. Всі присутні вшанували хвилиною мовчання всіх загиблих, які не повернулися з поля бою. Покладання вінків і квітів до пам'ятнику загиблим воїнам (Меморіал Слави) відбулося за участю ветеранів ВВВ, місцевої влади , депутатів районної ради, керівників підприємств, організацій, закладів району, а також місцевих жителів.
Ми, діти і внуки воїнів-переможців, по праву пишаємося їхнім величним ратним подвигом. Ми з гордістю і вдячністю усвідомлюємо, що без їхнього героїзму й жертовності не постала б незалежна Українська держава, що сьогоднішня мирна, демократична й процвітаюча Європа великою мірою стала можливою завдяки мужності й незламності волелюбного українського народу.
Наш святий обов’язок – оберігати мир і спокій у державі, жити у дружбі й злагоді. Бо саме за мир віддали свої життя наші воїни. Тож будьмо гідними їхнього подвигу!