Йдучи назустріч 600-літтю славного міста, працівники культурно-мистецького центру «Садгора», примножуючи традиції українського народу, започаткували музей народної творчості місцевих художників – вишивальниць Садгірського району.

Йдучи назустріч 600-літтю славного міста, працівники культурно-мистецького центру «Садгора», примножуючи традиції українського народу, започаткували музей народної творчості місцевих художників – вишивальниць Садгірського району.
В своїх виробах кожна майстриня відобразила свій стиль та колорит місцевості. Серед виробів є багато майстринь, які вишили буковинську тайстру:
- Кройтер Олена Василівна (с. Задубрівка Заставнівського району);
- Негуцой Флоріка Василівна (мікрорайон «Шанці» Садгірського району);
- Паламарюк Лікерія Іванівна (мікрорайон «Слобідка» Садгірського району);
- Козуб Домка Григорівна (мікрорайон «Стара Жучка» Садгірського району);
- Чорней Іванна Іллівна (мікрорайон «Нова Жучка» Садгірського району);
- Ланівська Домініка Євгенівна (мікрорайон «Нова Жучка» Садгірського району);
- Борденюк Василина Леонтіївна;
- Бурденюк Марія Іллівна;
- Вітюк Віра Миколаївна (с.Ширівці Заставнівського району);
- Меленко Калина Дмитрівна (мікрорайон «Рогізна» Садгірського району);
- Андрійчук Санхіра Михайлівна (с. Задубрівка Заставнівського району);
- Погірляк Санхіра Василівна (с. Задубрівка Заставнівського району);
Велику увагу в музеї привертають витвори місцевих художників:
- Волощука Миколи
- Олесь Анжели
- Солдатова Володимира
- Жоріна Володимира
- Червенюка Петра.
Як співанки, так і вишиванки – є надзвичайно яскравим та глибоким проявом творчих сил народу, вершин його мистецького хисту.
Гарні, різнобарвні вишивані рушники, серветки, ясики, які милують око різномаїттям  узорів майстрів. У цих вишивках, як і в інших видах мистецтва, зливаються в гармонійну цілісність виконавська майстерність, природній талант і тонкий естетичний смак. Це вироби майстринь:
- Андрійчук Дори Іллівни;
- Каланча Земфіри Іванівни;
- Чорней Іванни Іллівни;
- Пілат Стефанії Іллівни.
Особливу увагу заслуговує кераміка: глечики, підсвічники та вироби з дерева давніх часів. Ця композиція має важливу науково-мистецьку цінність, хоча вона зараз поповнюється новими витворами.
Чимало потрібно ще зробити, щоб поповнити цю скарбницю музею. Але це – наш спільний обов’язок зберігати ці народні традиції, примножувати, щоб передати славні традиції та обряди, народну майстерність нашого міста прийдешнім поколінням.

Заступник директора КМЦ «Садгора»
по творчій роботі                                                                                    Козуб Світлана Іллівна