Латвійська земля зустріла нас гарною сонячною погодою, що є досить великою рідкістю в ці осінні дні для Прибалтики. Ще з висоти пташиного польоту (а летіли ми з міжнародного аеропорту «Бориспіль» до аеропорту Ригa на комфортабельному літаку «Боїнг 737» за рахунок Латвійської сторони) наша делегація від асоціації міст України оцінило господарське відношення до своїх полів та лісів. Адже ораної землі в Латвійській республіці не так вже й багато, а ліси (більше 70 відсотків) приватні використовуються дуже бережливо. До Риги в своєму житті я прибув вперше і що мене приємно вразило так це привітність людей на вулицях і в закладах сфери обслуговування де працює 70 відсотків населення Латвії. Адже і в них як і у нас багато питань, які приходиться вирішувати щоденно з надією на приємне та позитивне завершення, але не завжди вони вирішуються і все ж таки...
Перша офіційна зустріч відбулася у нас на слідуючий день, після прибуття делегації до Риги в асоціації міст Латвії та Міністерстві регіонального розвитку та справам самоуправлінь Латвії. На зустрічах та семінарах, ми обмінювались думками щодо адміністративно - територіальної та житлово - комунальної реформи Латвії і відповідних реформ, які відбуваються в Україні.
Основним напрямком адміністративно - територіальної реформи Латвії є створення адміністративних територій з міцними регіональними самоуправліннями, які б мали можливість самостійно економічно розвиватись, та надання послуг споживачам, мешканцям тієї чи іншої територіальної громади і покращення її якості. На сьогоднішній день в Латвійській республіці налічується 553 суб'єкта органів місцевого самоуправління.
Після закінчення проведення адміністративно - територіальної реформи планується залишити біля 65об'єднаних самоуправлінь, але при цьому залишити всі базисні, структурні підрозділи органів місцевого самоуправління.
Здійснення адміністративно - терито -ріальної реформи «розбито» на три етапи:
1 етап - консультації з самоуправління -ми, розробка проекту територіального устрою і затвердження проекта в Кабінеті Міністрів 01.07.2006 р. Додаткове створення адміністративних територій з місцевими регіональними самоуправліннями, які б мали можливість екологічно розвиватись.
2 етап - самоуправління мають право добровільного об"єднання в рамках розробленого проекту.
3 етап - Кабінет міністрів до 1 січня 2008 року видає правила, в яких передбачено територіальний поділ та проведення виборів в 2009 році на основі затверджених змін адміністративно-територіальної регіонів.
До бюджету органів місцевого самоуправління надходить:
- прибутковий податок фізичних осіб (25 відсотків від заробітної плати,) - 80 відсотків;
- податок на нерухомість 1,5 відсотків кадастрової вартості нерухомості - 100 відсотків;
- податок на використання природних ресурсів 60 відсотків;
- податок на гральний бізнес (азартні ігри) 25 відсотків;
Виплата з фонду фінансового вирівнювання ресурсів самоуправлінь, місцеві збори. Відсотковий склад доходної частини бюджетів самоуправлінь:
- Податкові поступлення 49 відсотків, дотації 33 відсотків, на додаткові поступлення 9 відсотків, фонд вирівнювання 7 відсотків та інші 2 відсотки.
- Розприділення доходів місцевих самоуправлінь:
- Освіта - 46 відсотків;
- Житлово - комунальне господарство - 13 відсотків;
- Державне управління - 10 відсотків;
- Платіжний фонд вирівнювання 6 відсотків;
- Соціальна допомога 7 відсотків;
- Культура 7 відсотків;
- Інші - 11відсотків.
Отже з структури видатків органів місцевого самоуправління ми бачимо, що приорітетом для місцевої влади сьогодні являється - освіта, з усіма витікаючими обставинами. І тут уже не стає дивним, що майже кожна молода людина, не повернеться язик назвати - кожен «латиш», тому що латишів в Латвійській Республіці 58 відсотків вільно володіє декількома іноземними мовами, на «ти» з комп'ютером і взагалі відчувають себе повноправними члени Європейського Союзу. Друга за видатками стаття бюджету - це житлово-комунальне господарство. І тут ми бачимо суттєві різниці ведення житлово-комунального господарства в європейських країнах і Україні.
Адже як і в нашій державі так і в Латвії у переважній більшості 91 відсоток квартири в багатоповерхівках приватизовані і балансо - утримувачами будинків являються співвласники будинків. На яких лежить повна відповідальність щодо утримання, поточного та капітального ремонтів, утримання прибудинкової території та міжбудинкових проїздів.
Реновація житла проводиться виключно за рахунок мешканців, та деяких соціальних програм, які фінансуються за рахунок ЕС.
В Україні сьогодні цю роботу можна ще зробити по співфінансуванню 85 відсотків держава - 15 відсотків мешканці, але з умовою створення товариств співвласників, тому я як голова Садгірської районної у м. Чернівцях ради закликаю мешканців багатоповерхових будинків що знаходяться на території району прийняти активну участь у проектах, які сьогодні співфінансуються державою. Адже на будинок який пройшов реновацію (утеплення, заміна вікон, дверей і т. д.) витрачається на 25-30 відсотків менше енергоресурсів ніж до проведення вищезазначених робіт.
І з кожним підняттям цін на енергоресурси відсоток економії в такому будинку буде збільшуватись. В недалекому майбутньому ціна на опалення буде нараховуватись по кожному будинку окремо. І тому мешканцям сьогодні вигідно зайнятись реновацією житла по співфінансуванню. Щодо індивідуального опалення то практика переведення будинку з центрального опалення на індивідуальне категорично заборонена з різних причин: екологічних,естетичних, техногенних, економічних, в тому числі і з того що держава займається розробкою та впровадженням альтернативних видів палива таких як дерев'яна щіпа, вугілля, біопаливо, електрика що дає можливість відмовитись від більш дорогого та дефіцитного виду палива: мазут і газ, а так звані індивідуали цієї можливості не мають.
Наведу приклад деяких соціальних стандартів Республіки Латвії:
- середньомісячна заробітна плата 400 - 450 EURO, мінімальна заробітна плата 240 EURO;
- проїзд в громадському транспорті 3 грн., булка хліба - 3 грн., буряк, цибуля - 15,50 грн.;
- комунальні послуги на 50 м2 - 140 EURO на місяць зимою, та 55 EURO літом.
- субсидії нараховуються один раз, але тільки протягом дев'яти місяців якщо дохід одного члена сім'ї менший 97 EURO. В подальшому субсидії не нараховуються. Ще варто звернути увагу на те, як самі жителі Латвії визначили як негатив прийнятий в 1991 році закон про реституцію (повернення власності), де йшлося про те, що попереднім власникам ( на відповідну дату 1940 року) будинків повертають їх у власність. Так громадянам переважно уже інших країн було віддано 7 відсотків від всього житла держави, а люди, які прожили в цих будинках під час Радянської влади, змушені були шукати інше житло за власні кошти. Держава компенсувала їм за квартиру до 11 тисяч EURО, а двох кімнатна квартира в Ризі коштує приблизно 100-150 тис. EURО.
Голова Садгірської районної
у м. Чернівцях ради Ю.Бурега
